Мое название содержимое страницы

Колектор для опалення своїми руками

Монтаж

Визначальним завданням під час проектування автономної системи опалення є рівномірний розподіл теплового носія. Це завдання у системі теплопостачання виконує контрольно-регулювальний вузол – розподільний колектор.

Від грамотного вибору пристрою, якісного монтажу та підключення багато в чому залежить безперебійність роботи та надійність опалювального контуру. Якщо є бажання встановити розподільний колектор опалення своїми руками, необхідно заздалегідь провести розрахунки і спроектувати розведення.

Ми допоможемо вам у вирішенні цих питань. У статті ми розглянули конструкцію колекторної групи, позначили плюси та мінуси системи обігріву з гребінцем, описали правила проектування та встановлення розподільчого вузла.

Матеріал доповнений практичними порадами щодо вибору комплектуючих, збирання та підключення колектора до опалювальної системи.

Роль колектора в опаленні

При облаштуванні водонапірного вузла необхідно дотримуватися правила: загальна сума діаметрів всіх відгалужень не повинна бути більшою за діаметр подавальної магістралі.

Застосовуємо цей закон і до системи опалення, але виглядатиме так: вихідний штуцер котла діаметром 1 дюйм допускається до застосування в двоконтурній системі з трубами діаметром ½ дюйма.

Для будинку, з невеликою кубатурою, що опалюється виключно радіаторами, така система вважається продуктивною.

На практиці приватний котедж оснащений більш модернізованою опалювальною схемою, де облаштовуються додаткові контури:

  • система тепла підлога;
  • обігрів кількох поверхів;
  • приміщень підсобного типу тощо.

При підключенні відгалуження рівень робочого тиску в контурах стає недостатнім для якісного нагрівання всіх радіаторів відповідно, і режим комфортної атмосфери буде порушено.

У такому випадку для розгалуженої опалювальної магістралі облаштують балансувальний вузол за допомогою розподільчого колектора. Застосовуючи цей метод, можна компенсувати охолодження нагрітого теплоносія, що властиво традиційним одно- та двотрубним схемам.

За допомогою обладнання та запірної арматури проводиться налаштування необхідних показників температури теплоносія для кожної лінії.

Основні характеристики колекторної системи

Головна різниця між колекторним та стандартним лінійним методом перерозподілу теплового носія – розподіл потоків на кілька незалежних один від одного каналів. Можуть застосовуватись різні модифікації колекторних установок, що відрізняються комплектацією та розмірним рядом.

Конструкція зварного колектора досить проста. До гребінки, що представляє собою трубу круглого або квадратного перерізу, підключають необхідну кількість патрубків, які, в свою чергу, приєднуються до індивідуальних ліній контуру обігріву. Сама колекторна установка сполучається з головним трубопроводом.

Також встановлюється і запірна арматура, за допомогою якої здійснюється регулювання об’єму і температури рідини, що нагрівається в кожному з контурів.

Позитивні сторони експлуатації системи обігріву, в основі якої знаходиться розподільчий колектор, такі:

  • Централізований розподіл гідравлічної схеми та температурних показників відбувається рівномірно. Найпростіша модель кільцевої гребінки двох-або чотириконтурного типу може досить ефективно збалансувати показники.
  • Регулювання робочих режимів тепломагістралі. Процес відтворюється за рахунок наявності спеціальних механізмів — лічильників-витратомірів, вузла підмісу, запірно-регулювальної арматури та термостатів. Однак їх встановлення вимагає правильних розрахунків.
  • Зручність обслуговування. Необхідність проведення профілактичних або ремонтних заходів не вимагає відключення всієї мережі опалення. За рахунок засувної трубопровідної арматури, монтованої на кожен окремий контур, можна легко перекрити потік теплоносія на потрібній ділянці.

Проте є й недоліки у такій системі. Насамперед – підвищується витрата труб. Компенсація гідравлічних втрат здійснюється шляхом монтажу циркуляційного насоса. Його потрібно встановлювати на всі колекторні групи. Крім цього, це рішення є актуальним виключно в опалювальних системах закритого типу.

Модифікації колекторних вузлів

Перед тим, як приступати до збору колекторного вузла, необхідно визначити його функціональне навантаження. Устаткування може бути монтоване у кількох ділянках теплової магістралі. Відштовхуючись від цього, підбирається необхідна комплектація, габарити та рівень автоматизації робочого циклу.

Насправді для повноцінної роботи такого вузла потрібні два пристрої. За допомогою гребінки проводиться розподіл за контурами теплового носія від центрального трубопроводу, що подає. Зворотний колекторний канал представлений механізмом збору і точкою відправлення рідини, що остигнула, в котел.

Монтаж саморобної розподільної групи може знадобитися при облаштуванні водяної теплої підлоги або для підготовки стандартного обігріву з радіаторами.

Відмінними рисами обох варіантів є їх розміри та комплектуючі:

  • Котельня. Зварна колекторна група виготовляється із труб із діаметром до 100 мм. На подачі встановлюється циркуляційний насос та запірні вентилі. Зворотне кільце оснащується відсічними кульовими кранами.
  • Система тепла підлога. Аналогічна комплектація є і в цьому вузлі підмісу. З його допомогою вдається суттєво економити на витраті теплового носія, особливо якщо додатково встановлені витратоміри.

Кожне із цих рішень передбачає індивідуальну схему монтажу. Правильне встановлення всіх елементів може бути здійснене лише після детальних прорахунків усіх параметрів робочої точки.

Також є відмінності у потрібній кількості циркуляційних насосів. У котельні кожна лінія оснащується цим приладом. Для підлоги з підігрівом передбачається встановлення лише одного.

Проектування розподільчого вузла

Універсальної схеми проекту обігріву променевого типу немає. Кожен випадок індивідуальний, тому комплектується вузол необхідними приладами приватним чином. Проте варто ознайомитися з узагальненими рекомендаціями та правилами.

Правила встановлення гребінки

Монтаж колектора неможливий у квартирі. Однак є виняток із правил – у деяких будинках при облаштуванні всіх комунікацій, монтуються додаткові вентилі, за допомогою яких здійснюється підключення контурів опалення. Такий пристрій дозволяє здійснити індивідуальне розведення колектора.

Схематичне облаштування опалення має бути складено таким чином, щоб розташування крана Маєвського було на гребінці. Цей варіант вважається оптимальним, тому що з часом з контурів потрібно випускати скупчене повітря.

Розрахунок опалювального колектора

Спочатку для виготовлення термогідравлічного гребінки знадобиться розрахувати її основні параметри – довжину, діаметр перерізу патрубків та кількість гілок теплової магістралі. Прорахувати ці характеристики можна самостійно або використовувати спеціальне програмне забезпечення.

Гідравлічний баланс конструкції – основна умова, яка потребує дотримання. Застосовуючи правило трьох діаметрів для гідророзділювача необхідно виконати таку дію — підсумовувати діаметр перерізу контурів, що підключаються.

У результаті отримуємо суму, рівну діаметру основної труби, що підключається до лінії подачі. Задіяння цього принципу знижує можливість порушення балансу всієї системи обігріву.

Як місце під розподільний вузол використовують спеціальну шафу або корпус. При облаштуванні системи необхідно дотримуватись допустимої мінімальної відстані між двома теплопровідними лініями входу та виходу – 6 діаметрів.

Також актуальним є і питання коректного підбору продуктивності циркуляційного насоса. Для цього необхідно обчислити питому норму водоспоживання системи та, відштовхуючись від результатів, проводити вибір помпи.

Якщо схема ускладнена декількома гребінцями, прорахунок виконується для кожного окремого контуру та загалом для всієї системи.

Самостійне збирання обладнання може бути здійснена за допомогою труби з будь-яким видом перерізу. Цей аспект не впливає на функціонування пристрою та не збільшує місцеві втрати. За рахунок циркуляційного насоса їх компенсують.

admin
Экономное отопление. ИК-обогреватели. Твердотопливные котлы. Теплые полы.
Добавить комментарий