Парове опалення своїми руками

Підключення парового опалення своїми руками

Парове опалення своїми руками цілком можна зробити, але для початку слід ознайомитися з цією системою.

Парове опалення будинку або квартири є системою замкнутого характеру, в якій основними складовими є опалювальний котел, трубопровід та радіатори опалення. До додаткових складових відноситься насос, коли потрібна примусова циркуляція теплоносія системи.

Принцип роботи простий: теплоносій нагрівається в баку твердопаливного котла, і трубопроводом рухається у напрямку до радіаторів. Нагрітий теплоносій віддає тепло радіаторам та трубам, остигає та повертається до котла. Безперервність циркуляції забезпечується правильно встановленими трубами та радіаторами або за рахунок насоса, якщо потрібне опалення будинку з кількома поверхами.

Природна циркуляція

Провести парове опалення в одноповерховому будинку і зберегти природну циркуляцію теплоносія — завдання досить складне. Адже трубопровід потрібно розмістити під певним кутом. Нагріваючись, теплоносій втрачає свою густину, стає легше і своїм ходом рухається вгору системою. Тільки правильно підібраний кут сприяє цьому.

Якщо навіть мінімальне відхилення, що можна зробити через недосвідченість, то про природну циркуляцію можна сміливо забути.

Радіатори, особливо ті, що розташовані ближче до опалювального котла, будуть дуже сильно нагріватися, але користі від цього мало. Це приблизно 10% усієї системи, отже, решта 90% труб і радіаторів матимуть невелику температуру.

Якщо встановити насос, то матимемо справу з примусовою циркуляцією теплоносія в системі.

Примусова циркуляція

Як зробити парове опалення з примусовою циркуляцією теплоносія багато знань не потрібно. Навіть більше, тут можна вільнодумство, тому що насос здатний проганяти теплоносій по трубах при будь-якому ухилі, з будь-якою кількістю поворотів і практично незліченною кількістю радіаторів.

Встановити насос не є проблемою, як і підключення до мережі. На сьогоднішній день існують моделі, які можна підібрати практично до всіх існуючих опалювальних систем. Парове опалення з циркуляцією примусового типу найкраще підходить у двох випадках:

Коли парове опалення виконує новачок – особливих знань та хитрощів у цій справі не потрібно.
Коли опалення монтується в приватному будинку великої площі і в кілька поверхів.
Головне — це дотриматися правильність підключення радіаторів і розрахувати їх кількість разом кількістю та діаметром труб.

Розширювальний бак

Розширювальний бачок чи бак є головною умовою. Неважливо, зробити його можна своїми руками чи придбати готову ємність – головна його наявність. Для будинку місцезнаходження бака визначається найвищою точкою системи за будь-якої системи циркуляції теплоносія. Зазвичай це виконується так: бак встановлюється на горищі будинку або під стелею.

Якщо вибирається перший спосіб, необхідно стежити, щоб розширювальний бак не промерзав у зимовий час. Якщо бак монтується вдома під стелею, то бажано залишити вільний доступ до його верхньої частини. Тобто відстань між верхом бака та стелею має дозволити вільно долити теплоносій у систему.

Конструкція розширювального бака для опалення

Принцип роботи бака побудований на законах фізики: теплоносій під час нагрівання збільшується обсягом. Надлишки можуть створювати небажаний тиск усередині трубопроводу. Якщо уявити систему, де парове опалення виконане без розширювального бака, її сміливо можна назвати аварійною і небезпечною. А так надлишки потрапляють у бак, а при остиганні теплоносія опускаються знову в систему.

Важливо стежити за тим, щоб теплоносій не випаровувався в такій кількості, що бак та труба, яка веде від нього до системи, залишалися порожніми. Для цього вигадали кілька способів. Наприклад, успішно зарекомендував себе спосіб, коли поверх води у баку наливається кілька грам технічної олії. Воно створює тонку плівку, яка дає воді випаровуватися.

Другий спосіб — це накрити верхній отвір бака будь-яким предметом, щоб уникнути повної герметичності, але при цьому постаратися залишити мінімально можливі зазори.

Як влаштувати безпечне парове опалення в приватному будинку від цегляної печі своїми руками

У віддалених селищах багато хто, зваживши всі за і проти, віддають перевагу пічному опаленню. Автономія має масу переваг, тільки якісно і рівномірно обігріти будинок більше 50 м 2 за допомогою печі важко. Хіба що якщо встановити в ній теплообмінник, до якого підключити батареї. Якщо в якості теплоносія в такій системі циркулюватиме вода, то називатися вона буде водяним опаленням, якщо пара – паровою.

Іноді ці два види обігріву плутають. Однак вони мають свої відмінності, переваги та недоліки. Крім того, парове опалення давно заборонено у житлових будинках через небезпечну експлуатацію. Але воно коштує набагато дешевше за водяний і, крім того, є заходи захисту. Правда, не можна сказати про простоту монтажу, навпаки, щоб влаштувати парове опалення в приватному будинку, та ще й від цегляної печі, необхідно докласти чимало сил та часу. Але про все по порядку.

Відмінності між паровим та водяним опаленням

Парове опалення працює за принципом:

• спочатку в ємності до кипіння нагрівається вода і перетворюється на пару;
• пара трубами перетворюється на радіатори, віддаючи тепло;
• у батареях пара конденсується, перетворюючись знову на воду;
• вода стікає по відведенням у розширювальний бак і повертається до теплообмінника.

На відміну від водяного опалення, парове дає велику тепловіддачу, втричі швидше прогріває приміщення, має ергономічність. Для нього потрібне малогабаритне обладнання, що, власне, і здешевлює систему в цілому. Ще один плюс: у покинутому будинку труби в холодну пору року не замерзають. Тому легко запустити парове опалення, приїхавши взимку на дачу, а їдучи, переконатись у повному прогоранні палива.

До речі, як генератор для парового опалення можна використовувати не тільки печі, а й котли, що діють на відпрацьованій олії. Але зазвичай таку систему встановлюють у гаражах та підсобних приміщеннях з міркувань екологічності.

Недоліки парового опалення та способи їх усунення

• Ррадіатори від пари нагріваються вище 100°С, через що вони становлять небезпеку, особливо для дітей та тварин;
• система парового опалення працює шумно;
• керування температурним режимом утруднене;
• неможливість влаштування водяної теплої підлоги.

Перший недолік можна усунути, захистивши радіатори та труби, що поводяться екранами. Існує величезний вибір цих декоративних елементів інтер’єру з дерева та пластику.

Дерев’яний екран захистить від випадкового дотику до розжарених радіаторів

Шумовий ефект у системі можна значно знизити, якщо використовувати антишумові кронштейни для радіаторів при їх монтажі, сам парогенератор влаштувати в окремому приміщенні.

Третій пункт усунути важко. А ось для четвертого рішення є – водяні теплі підлоги за бажання можна замінити плівковими інфрачервоними.

Увага! Цегляну піч з парогенератором небажано планувати одночасно під опалення та приготування їжі, тому що влітку її все одно використовувати буде неможливо. Або доведеться придумати на теплий період альтернативний варіант. Наприклад, зробити літню піч на свіжому повітрі.

Також не можна використовувати у системі пластикові труби, вони не витримають температурного режиму.

Схема встановлення парового опалення від печі

• Природна та примусова система циркуляції

Система, що працює за принципом природної циркуляції, вимагає розташування теплообмінника нижче за рівень радіаторів і всіх труб під кутом. Для примусової системи потрібний насос, що забезпечує безперебійну циркуляцію теплообмінника.

• Однотрубна схема парового опалення приватного будинку

Ця схема працює за принципом послідовного приєднання радіаторів. Теплоносій пересувається трубою, переходячи з однієї батареї в іншу. В результаті, перший радіатор виявляється гарячим, а останній — практично остиглим. Тому рекомендується використовувати таку схему для приміщень із невеликою площею – від 40 до 80 м2.