Схеми опалення з верхнім розведенням

При виборі система опалення способу подачі теплоносія до радіаторів враховують особливості планування будівлі, що визначаються наявністю підвалів, технічних поверхів та інших підсобних приміщень. Верхнє розведення системи опалення — організація обігріву житла з трубами, розташованими під стелею або на горищі. Перший варіант затребуваний у багатоповерхових будинках, а другий – в одноповерхових будинках.

Особливості верхнього розведення

Водяне опалення з верхнім розведенням використовується за відсутності можливостей прокладання подавальної та зворотної магістралей з теплоносієм у стяжці, на рівні підлоги або у підвалі. Затребуваний такий варіант подачі робочого середовища та при монтажі системи обігріву з природною циркуляцією.

До переваг схеми опалення з верхнім розведенням відносяться:

• Простота монтажу. Трубопровід можна приховати в стельових конструкціях або на горищі, що покращує естетичне сприйняття комунікацій. При монтажі магістралей із теплоносієм під стелею слід враховувати розміщення меблів, уникаючи закривання патрубків;
• низькі втрати тепла. Нагріте повітря у приміщенні піднімається вгору та компенсує тепловіддачу труб, тому значна частина теплової енергії надходить у опалювальні прилади;
• Хороші гідродинамічні показники. Використовуючи аксонометрію та методику гідравлічного розрахунку, можна спроектувати систему обігріву з мінімальною кількістю кутових поворотів та розгалужень.

Залежно від конструктивних особливостей мережа з верхньою подачею робочого середовища може бути однотрубною або двотрубною.

Однотрубна схема опалення

В однотрубних системах з верхнім розведенням теплоносій подається до верхньої точки, а потім розподіляється по радіаторах. Вони характеризуються послідовним підключенням батарей, що призводить до залежності ступеня нагрівання від довжини комунікацій та неможливості регулювати температуру кожного опалювального приладу. При монтажі однотрубних мереж необхідно дотримуватися ухилу трубопроводу, що подає, який становить 5-7 мм на 1 м.п. у бік переміщення робочого середовища. Він покращує циркуляцію теплоносія та забезпечує більш рівномірне нагрівання приміщень.

За розташуванням труб, що з’єднують опалювальні прилади, однотрубні системи бувають горизонтальними та вертикальними.

Вертикальна схема з верхнім розведенням набула поширення при будівництві багатоповерхових житлових будівель на початку 50-х років минулого століття. Сьогодні вона потрібна і в будинках висотою 4-9 поверхів і більше, і в одноповерхових котеджах площею до 100 м2. Щоб усунути недоліки системи та забезпечити ефективне споживання теплової енергії, радіатори однотрубної системи оснащуються наступною трубопровідною арматурою:

• повітропровідниками. Їхні функції виконують крани Маєвського з ковпачком або під викрутку, які служать для видалення скупчення повітря;
• терморегуляторами та термостатичними елементами. Вони дозволяють контролювати температуру нагрівання кожного радіатора;
• відсічними клапанами. Установка запірної арматури дає можливість проводити профілактичні та ремонтні роботи без зливу теплоносія у системі.

Батареї для однотрубної мережі з верхнім розведенням підбирають, враховуючи умови експлуатації та величину тиску в трубопроводі. Для багатоквартирних будинків із центральним опаленням підійдуть біметалічні та чавунні моделі, здатні витримувати значні гідравлічні удари. В одноповерхових будинках встановлюють батареї з чавуну. Алюмінієві прилади опалення можна використовувати за наявності контролю складу та рівня кислотності теплоносія.

Принцип роботи системи опалення

Існує безліч схем опалення. Найчастіше багато замовників через недосвідченість роблять помилки. А компанії, які надають дані послуги, намагаються вичавити з таких замовників якомога більше грошей.

Основне правило будь-якої системи обігріву – замкнутість мережі. У простому уявленні схема мережі опалення виглядає як якесь кільце з трубних з’єднань, в яких тече вода, що постійно нагрівається від котла. Цей твердопаливний котел тривалого горіння знаходиться у постійній роботі, щоб у будь-який наступний цикл течії води по трубах вона не остигала.

Система опалення складається з:

• сполучних труб;
• арматури;
• казана для нагрівання;
• радіаторів чи інших приладів опалення;
• насоса для забезпечення потрібної швидкості поточної води по трубах;
• розширювального бака.

Схема «Ленінградка»

Зазвичай через простоту проектування у приватних житлових будинках монтують систему, вигадану ще далекого радянського часу. Так зване опалювальне розведення опалення «ленінградка» успішно застосовується і в нинішніх реаліях. Технологія проектування та принцип роботи цієї схеми дуже прості. У класичному варіанті «Ленінградка» є мережею з опалювальних приладів (радіаторів, панелей і конвертерів), з’єднаних трубопровідною системою. Радіатори повинні розташовуватись по периметру стін приміщення.

Однак дана опалювальна система має і ряд недоліків:

• Відсутність можливості зберігати однаковий рівень тепла у всіх приміщеннях будівлі.
• Через розведення горизонтального типу не можна вмонтувати систему підігріву підлоги.
• Для підтримки оптимального тиску в системі необхідно додатково встановити циркуляційний насос.

Двотрубне розведення схеми опалення

Переваги двотрубної системи:

• Рівень тепла, що проходить через кожний радіатор, не змінюється завдяки принципу паралельної роботи.
• Можливість регулювати температуру кожного окремо приміщення, встановивши на радіатори спеціальний терморегулятор.
• Вихід з ладу окремої батареї не вплине на функціональність інших.

Недоліки двотрубного розведення:

• Для проектування цієї схеми пристрою опалення потрібно безліч труб та елементів, що з’єднують.
• Висока складність монтажу.
• Трудовитратність та висока вартість.

Висновки по системі опалення

• Верхня однотрубна розводка опалення підходить для споруд з горищним приміщенням. Вона не дозволяє досягти рівномірного обігріву кімнат, але вимагає менших витрат на матеріали та монтаж.
• Двотрубне розведення — вибір власників котеджів, призначених для постійного проживання. Ручні та автоматичні вентилі гарантують регулювання температури у приміщенні.
• Нижнє розведення дозволяє замаскувати труби в конструкції підлоги або стіни.
• Мережа опалення із природною циркуляцією характеризується обмеженим радіусом дії – 30 м.
• Для багатоповерхових будинків краще використовувати насос. Він гарантує потрібну швидкість циркуляції.
• Максимальна керованість характерна для колекторної системи, в якій можна регулювати та відключати окремі радіатори.

Проектування та монтаж розведення опалення потребує складних інженерних розрахунків, тому краще довірити роботу спеціалістам. Причому не будівельникам широкого профілю, а саме інженерам.