Як провести труби опалення в приватному будинку

При вирішенні задачі обігріву житла існує безліч комбінацій побудови системи подачі та відведення теплоносія. Кожне розведення опалення у приватному будинку може бути класифіковано за кількома ознаками.

Ми пропонуємо розібратися в нюансах облаштування та роботи можливих варіантів. Розуміння принципів проектування, плюсів та мінусів кожного типу розведення допоможе спланувати геометрію системи та її пристрій з урахуванням індивідуальних особливостей приміщення.

Моделювання оптимальної геометрії контуру

Для одного приватного будинку може бути спроектовано декілька замкнутих водяних контурів, які обігріватимуть різні приміщення. Вони можуть суттєво відрізнятись один від одного за типом розведення.

При проектуванні в першу чергу виходять із працездатності системи, а також оптимальної геометрії з позиції мінімізації витрат, простоти монтажу та можливості вписати елементи опалення у дизайн приміщень.

Природна та примусова циркуляція води

Нагрівання теплоносія для опалення будинку відбувається в одному або кількох пристроях, розташованих усередині приміщення. Це можуть бути печі, каміни, а також газові, електричні або твердопаливні котли.

Тиск води в контурі забезпечують за рахунок використання циркуляційних насосів або вибудовуванням геометрії системи, що дозволяє створити умови для природної циркуляції.

Також джерелом гарячої води може бути централізована система опалення кількох будинків. У разі слабкого напору можливе підключення циркуляційних насосів для створення додаткового тиску та збільшення швидкості переміщення рідини трубами.

При виборі варіанта з природною циркуляцією теплоносія або невеликого тиску в трубах при централізованому опаленні необхідно уважно поставитися до можливості максимального використання фізичних законів, що дозволяють починати та підтримувати рух рідини.

Обов’язковим елементом розведення є колектор розгону. Він є вертикальною трубою, по якій гаряча вода піднімається вгору, потім розподіляється по приладах опалення і, втративши початкову температуру, стікає вниз.

Через різну щільність виникає перепад гідростатичного тиску гарячого і холодного стовпа рідини, який є рушійною силою для циркуляції води.

Вертикальне та горизонтальне розведення

Підведення гарячої води до радіаторів може бути здійснено різними способами. Розведення умовно поділяють на вертикальну та горизонтальну, за положенням труб (стояків), що подають воду безпосередньо до радіаторів опалення.

Вертикальні схеми з верхньою подачею гарячої води максимально використовують різницю гідростатичного тиску між теплим і холодним сегментами контуру, тому їх практично завжди застосовують при природній циркуляції, а також низькому тиску в системі.

Крім того, такі схеми працездатні при аварійному відключенні насоса, яке може настати через його поломку або відсутність електроенергії.

Розведення з нижньою подачею практично не застосовують при опаленні з природною циркуляцією. У разі наявності хорошого тиску в системі її використання виправдане, оскільки така схема має два значні плюси, щодо альтернативного варіанту.

Переваги схеми:

менша сумарна довжина труб, що використовуються;
відсутня необхідність проведення труби по горищі чи технологічним нішам під стелею другого поверху.
Горизонтальну схему розведення опалення використовують для приватних одноповерхових будинків. Якщо будівля має два або більше поверхи, її часто використовують у випадку, коли з позиції дизайну вертикальні стояки небажані.

Горизонтальні труби, що подають і відводять воду, можна органічно вписати в інтер’єр приміщень, а також сховати під підлогу або в ніші, розташовані на рівні підлоги.

Правила використання теплої підлоги

Комфортний та дуже популярний спосіб обігріву житлових приміщень – облаштування теплої підлоги. Якщо опалювальна площа невелика, можна обійтися однією трубою, поміщеної в стяжку підлоги.

Для великих площ використання єдиної труби неможливе з таких причин:

кількість тепла, що подається, не вистачить для обігріву всього приміщення, крім того це обігрів буде нерівномірним;
при великій довжині виникає сильний гідродинамічний опір потоку рідини, що веде до надмірних витрат електроенергії створення тиску і збільшує ризик прориву води в місцях сполук.
Тому, при значній площі теплої підлоги, використання кількох труб не побажанням, а необхідністю.

У цьому випадку підключення здійснюється через розподільний колектор.

Часто колектор постачають змішувальним вузлом, для регулювання температури води, що подається до труб теплої підлоги. Справа в тому, що для радіаторів опалення зазвичай використовують рідину з температурним діапазоном 70-80°С, тоді як для теплої підлоги необхідно близько 40°С.

Регулювання температури через змішувач відрізняється надійністю, що дуже важливо, оскільки перевищення температури може спричинити істотну деформацію покриття підлоги: лінолеуму, ламінату або паркету.